Футзал

IMG_9178-700x467 Історія розвитку міні-футболу не така досліджена, як його старшого брата – класичного футболу. Справа в тому, що в міні-футбол грали, мабуть, завжди і повсюди, але паралельно з великим, і тому це не сприймалося серйозно. Швидше як розвага, подекуди – як форма підготовки до змагань із футболу. І все ж, як не дивно, коріння міні-футболу сягають в 20-тих років ХХ століття. У країнах Латинської Америки школярі і студенти грали у футбол у зменшеному складаі. При цьому не лише на відкритих майданчиках, і в залах. Поступово стали з’являтися певні правила цієї гри. Стали проводитися змагання і турніри. І були вони чим далі, тим масовіші. Правда, грали в них суто аматори. Демократична за суттю гра, доступна для бідних верств населення, була популярною у Бразилії, Аргентині, Уругваї. Часто футбольні клуби цих країн-грандів футболу знаходили талановите поповнення своїх рядів саме в залах.

Важливою віхою є 1930-й рік. Тоді в Монтевідео (Уругвай) провели перший експериментальний Кубок світу. Ця рання форма футзалу була винайдена Хуаном Карлосом Серіані для членів молодіжної організації християн. Версія Серіані була призначена для п’яти гравців у команді, й ігри могли відбуватися як у залі, так і на вулиці. Приблизно в той же час у Сан-Паулу (Бразилія) з’явилася аналогічна форма гри у футбол на баскетбольному майданчику. Ці форми дуже швидко поширювалися в Південній Америці. В 1955 році були створені національні федерації Бразилії, Уругваю, Аргентини та Парагваю.

Бразильська асоціація спорту затвердила перші офіційні правила гри в 1958 році. В 1960 році створена Конфедерація південноамериканських країн, і з 1965 року проводяться регулярні чемпіонати Південної Америки. ФІФУСА – (FIFUSA – Fedесiегаtсiоn Iniегnаtсiоnаl dе Futbо1 dе Sаlоn, Inегnаtiоnа1 Futsal Fеdеrаtciоn) – міжнародний керівний орган. що був створений з ініціативи національних федерацій Бразилії, Аргентини, Перу, Болівії, Уругваю, Португалії та Парагваю в 1971 році. В 1982 році в Сан-Паулу було проведено перший Чемпіонат світу із футзалу. В 1985 році ФІФУСА ввела власне слово «футзал». У 1980-х роках ФІФА, спостерігаючи за стрімким розвитком «маленького» футболу, спробувала взяти цей вид спорту під своє крило. Домовленості з федераціями не було досягнуто. І тоді ФІФА розробила власну версію цієї гри зі зміненими правилами. Їх затвердили в червні 1986 року. А в самій ФІФА створили комітет, що регулював футзальні справи (1985 р.). До того часу практично на всіх континентах проводилися змагання з цього виду спорту, але всі вони мали різні правила. Наприклад, у США на майданчик виходило 5 польових гравців. В Іспанії вкидали аут руками. Навіть перший Чемпіонат світу проходив за правилами, дещо відмінними від сучасних. Грали по 25 хвилин «брудного» часу, і арбітр компенсував час (як це робиться сьогодні у великому футболі). Другий арбітр бігав із прапорцем, як у лайсмена.

В Європу зальний футбол прийшов значно пізніше, ніж в Південну Америку. І тут був значущим латиноамериканський вплив. Вважається, що першими в Європі в міні-футбол стали грати австрійці. В 1958 році один із керівників національної збірної з футболу Австрії Йозеф Аргауер привіз ідею цієї гри з Чемпіонату світу, що проходив у Швеції (чемпіонат з футболу, а не з міні-футболу). Там він побачив тренувальний двосторонній матч бразильської збірної, що проходив у залі. Йозеф захопився ідеєю проведення матчів з міні-футболу і, повернувшись додому, запропонував провести турнір у віденському «Штадхалле» за участю провідних клубів країни. Експеримент сподобався як глядачам, так і самим гравцям. Турніри стали типовими в зимовий період і стали поширюватися по інших країнах (у Нідерландах, Іспанії, Італії). У сезоні 1968 – 69 р.р. Нідерланди першими провели свій національний чемпіонат.

У середині 70-х років у Європі міні-футбол почав розвиватися як організований, окремий вид спорту.

19 липня 1974 року було зіграно перший офіційно зареєстрований міжнародний матч між національними збірними. Італійці перемогли Лівію (9:2).

Перший прототип-турнір чемпіонату світу відбувся через 12 років – 18-20 листопада в Будапешті (8 команд). У фіналі угорці перемогли нідерландців.

Початок міжнародного визнання футзалу ФІФА припадає на перший Чемпіонат світу (FIFA Futsal World Cup) в 1989 р. у Роттердамі, (Нідерланди). Першими офіційними чемпіонами світу стали бразильці. Підтвердили вони свій титул і в 1992 р. у Гонконзі, і в 1996-му в Іспанії. А в Гватемалі у 2000 р. бразильську гегемонію перервали іспанці. Після останнього Чемпіонату світу, що відбувся 2012 року, маємо 5 титулів у Бразилії і 2 в Іспанії.

А ФІФУСА продовжила своє паралельне існування, проводячи свої Чемпіонати світу.

IMG_9232-300x200На території колишнього СРСР міні-футбол з’явився наприкінці 50-х років. Федерація футболу Латвії ще в 1959 році організувала серію турнірів, у яких взяли участь 320 (!) команд. Але матчі відбувалися в невеличких шкільних спортзалах тому, відгуків за межами республіки практично не отримали. Дещо пізніше аматорські змагання з міні-футболу пройшли в Литві, Азербайджані, Грузії, Україні та Росії.

На початку 1972 року у Відні побувало київське «Динамо», яке виступило на популярному європейському міжнародному турнірі з міні-футболу. Ігри відбувалися в 14-тисячному залі в хокейній коробці «Віннерштадхалле». Тренер киян Олександр Севідов, вражений атмосферою турніру, назвав нове видовище «своєрідним коктейлем з футболу, хокею, баскетболу і … більярду» і висловив пророчу думку, що з часом малий футбол може розвитися як окремий вид спорту. Стало зрозуміло, що такі турніри стануть поширюватися й у нас. Вже в 1973 році Федерація футболу СРСР включила змагання з міні-футболу у свій календар як засіб підготовки команд майстрів великого футболу до сезону.

У 1990 році було створено у структурі Федерації футболу СРСР комітет з міні-футболу, і до розпаду держави встигли провести два чемпіонати Союзу. Варто відзначити двох ентузіастів, які були першопрохідцями, – в Росії це був Семен Миколайович Андрєєв, а в Україні – Олександр Якович Хандрига. Останній очолював союз міні-футбольних клубів, який розвивав міні-футбол в Україні. В 1991 році дніпропетровський «Механізатор» здобув перемогу в першому розіграші Кубка СРСР. За рік до цього цей клуб став першим чемпіоном УРСР. Він у ті роки просто домінував в Україні.

15 вересня 1990 року в м. Кременчук перший свій матч провела збірна СРСР.

9 березня 1993 року в Дніпропетровську відбулася установча конференція Асоціації міні-футболу України, яку очолив Лисенчук Геннадій Анатолійович.

У 1994 році була створена національна збірна України з міні-футболу. І вже в 1996 році в Іспанії наша збірна виборола бронзові медалі Чемпіонату світу з міні-футболу. Згодом наша збірна ще двічі пробивалася до фіналів чемпіонатів Європи (2001 рік, Москва, поступилися іспанцям; 2003 рік, в Італії мінімімально поступилися господарям). Про такі успіхи представники великого футболу України і не мріяли.

На сьогодні міні-футбол має чітку організаційну структуру. Він масовий, розвивається і як спорт вищих досягнень. Можна не сумніватися, що найближчим часом він стане олімпійським видом спорту. Адже це питання вже практично вирішено. Будемо сподіватися, що Україна не втратить колись дуже міцні позиції в цьому виді спорту.

Призери Чемпіонатів світу:

1989 р. – Бразилія, Нідерланди, США, Бельгія;

1992 р. – Бразилія, США, Іспанія, Іран;

1996 р. – Бразилія, Іспанія, Росія, Україна;

2000 р. – Іспанія, Бразилія, Португалія, Росія;

2004 р. – Іспанія, Італія, Бразилія, Аргентина;

2008 р. – Бразилія, Іспанія, Італія, Росія;

2012 р. – Бразилія, Іспанія, Італія, Колумбія.

Призери Чемпіонатів Європи:

1996 р. – Іспанія, Росія, Бельгія, Італія;

1999 р. – Росія, Іспанія, Італія, Нідерланди;

2001 р. – Іспанія, Україна, Росія, Італія;

2003 р. – Італія, Україна, Іспанія, Чехія;

2005 р. – Іспанія, Росія, Італія, Україна;

2007 р. – Іспанія, Італія, Росія, Португалія;

2010 р. – Іспанія, Португалія, Чехія, Азербайджан;

2012 р. – Іспанія, Росія, Італія, Хорватія.

Залишити відповідь