Шахи

IMG_2281-200x160Шахи – це спорт, наука і мистецтво. Але перш за все шахи – це гра, яка виникла майже 2000 років тому в Індії. Гру називали тоді «чатуранга», що означало чотири роди військ: колісниці, слони, кіннота, піхота. Розташуванням своїх фігур вона прагнула відобразити склад і лад індійського війська того часу. В гру тоді грало не два, а чотири чоловіки.

В V столітті шахи поширились із Індії в Персію. В VII столітті з шахами познайомились араби. Вони розвинули і дещо удосконалили стародавню шахову гру, в яку стало грати два чоловіки. Араби назвали гру «шатрандж». Максимального розвитку шахи у арабів досягли в X столітті. Рукописи, що збереглися, свідчать, що тільки ходи короля, коня і тури були у той час такими ж, як зараз. Ферзь був тоді не найсильнішою, а навпаки, найслабкішою фігурою – він пересувався лише на одне поле по діагоналі, а слон скоював своєрідний стрибок по діагоналі через одне поле. Пішаки в початковому положенні можна було просувати тільки на одне поле. Сучасної рокіровки не існувало. При таких правилах ходів зіткнення сил починалося значно пізніше, ніж в сучасних, «далекобійних» шахах, і взагалі темп гри був досить повільним. Беручи до уваги слабкість ферзя і слонів, а отже, і відносно велику силу короля, мат і пат в практичній грі був великою рідкістю (тоді пат також вважався перемогою). Нормально перемога в практичній партії досягалась позбавленням ворожого короля всіх фігур його табору.

Виникла рукописна арабська література, і появились самі поняття «шах», що відповідно з персидської мови значить «цар» і «мат», що з арабської мови переводиться «помер». З часом з’явилась нова назва гри – шахи.

21092013До кінця першого тисячоліття нашої ери шахи поширились по всій Європі. В XI столітті шахи вже входили до «семи рицарських мистецтв»: верхова їзда, плавання, стрільба з лука, фехтування, ловля птахів, написання віршів і гра в шахи.

Прагнення скоротити процес гри, зробити її більш стрімкою поступово привело до вироблення сучасних правил. Сучасні правила в основному склалися в епоху Відродження (XV-XVI ст.).

У зв’язку з реформою правил гри в шахи наступив період їх нового розквіту. Зросла популярність шахів серед народних мас. Винахід книгодрукування сприяв розвиткові шахової літератури. В 1497 р. вийшла перша друкована книга іспанця Лусени, а в 1512 р. в Римі вийшла друга друкована книга португальця Даміано. З’явилися професіональні шахісти, які мандрували по Європі від одного королівського замку до іншого, зупиняючись в абатствах і містах. Воно грали на грошові ставки із знатними шахістами, давали уроки шахової гри, влаштовували шахові турніри.

В IX столітті шахи проникли в Київську Русь безпосередньо із сходу. На початку XV століття гра в шахи швидко поширилася в Московській державі. Іноземці, які приїжджали до Росії по дипломатичних і торгових справах, вказували на широке розповсюдження шахів і високе мистецтво, з яким росіяни грають в шахи.

Найсильнішим шахістом XVIII століття був француз Ф.-А. Філідор. Особливе значення Філідор надавав руху пішаків. «Пішаки – душа шахів»,-говорив він. Свою теорію Філідор виклав в книжці «Аналіз шахової гри», яка перший раз була опублікована в 1749 році.

IMG_2231-760x300Найсильнішими шахістами першої половини XIX століття вважалися Лабурдонне а потім Стаунтон. Переможцем перших міжнародних турнірів в 1851 і 1862 рр. став німецький шахіст Адольф Андерсен.

Улітку 1858 р. прибув до Лондона молодий Пол Морфі із Нью-Орлеана. Пол Морфі легко і красиво «розправився» із провідними шахістами Європи. Стало ясно, що в шаховому королівстві з’явився новий володар. Проте даремно всі чекали нових перемог від Морфі. Він повернувся в Луїзіану, назавжди розставшись із виступами в змаганнях.

В 1886 році відбувся перший офіційний матч на першість світу, в якому Вільгельм Стейніц переміг Іоганна Цукерторта. Шаховий світ отримав першого офіційного чемпіона, епоха «некоронованих королів» закінчилася.

З 1894 по 1921 рік чемпіоном світу із шахів був Емануїл Ласкер, вигравши матч у Стейніца. Він носив шахову «корону» 27 років. Це ціла епоха в шахах. Поки що ніхто не підійшов до цього рекорду.

З 1921 по 1927 рік чемпіоном світу із шахів був Хосе-Рауль Капабланка, вигравши матч у Ласкера не програвши жодної партії. Він був великим майстром ендшпіля, і його порівнювали із шаховою машиною. Із 583 зіграних офіційних партій Капабланка 302 виграв, 246 зіграв внічию і лише 35 програв.

В 1927 р. четвертим чемпіоном світу став Олександр Альохін. Він був неперевершеним майстром атаки і комбінації. В 1935 році Альохін програв матч Максу Ейве, але через два роки в матч-реванші повернув свій титул. Альохін помер у 1946 р. залишившись непереможеним чемпіоном світу.

В 1935 р. Макс Ейве виграв матч в Олександра Альохіна і став чемпіоном світу. Ейве, єдиний з чемпіонів світу не був шаховим професіоналом. В 1937 р. він програв матч-реванш Олександру Альохіну і втратив титул чемпіона.

В 1948 р. Михайло Ботвинник виграв матч-турнір на звання чемпіона світу. Він двічі програвав матчі В. Смислову і М. Талю, але через рік повертав звання чемпіона, вигравши матчі-реванші. У 1963 р. він програв матч Т. Петросяну і назавжди втратив шахову «корону».

Василь Смислов був чемпіоном світу у1957-1958 рр, а Михайло Таль був чемпіоном світу у 1960-1961 рр.

З 1963 по 1969 рік чемпіоном світу із шахів був Тігран Петросян. Він був представником позиційного стилю гри, для якого безпека – передусім. Він дуже рідко програвав, але і вигравав не так часто, як інші чемпіони.

В 1969 р. Борис Спаський виграв матч у Т. Петросяна і став десятим чемпіоном світу із шахів. В 1972 році він програв матч Р. Фішеру.

Роберт Фішер зумів подолати щільну стінку радянських гросмейстерів і став чемпіоном світу. Основне в його житті – це шахи. За межами шахової дошки світ для Фішера просто не існує. Крім шахів, його нічого не цікавить. Це дало можливість йому проникнути в глибокі таємниці шахового мистецтва. Фішер відрізнявся турнірною безкомпромісністю. Із 576 зіграних партій він виграв 327, програв 61 і зіграв 188 партій внічию. Після матчу із Спаським Фішер пішов із шахової арени.

В 1975 році Анатолій Карпов здобув право грати матч за звання чемпіона світу з Р. Фішером. Але Фішер на матч не з’явився, і Карпова було оголошено чемпіоном світу. Карпов став граючим чемпіоном, виграючи одне міжнародне змагання за іншим.

В 1985 році Гаррі Каспаров виграв матч у А. Карпова і став тринадцятим чемпіоном світу із шахів.

Після Гаррі Каспарова чемпіонами світу були Олександр Халіфман, Вішванатан Ананд, Руслан Пономарьов, Рустам Касимджанов, Веселин Топалов, Володимир Крамник, Вішванатан Ананд, Магнус Карлсен.

З 1924 року проводили річні чемпіонати з шахів в УРСР серед чоловіків, а з 1935 року регулярно проходили чемпіонати УРСР серед жінок.

Після розпаду СРСР щорічно проводиться першість України як серед чоловіків, так і серед жінок. А в 1992 році було засновано Федерацію Шахів України (ФШУ). Із українських шахістів чемпіоном світу був Руслан Пономарьов.

В Умані тренером по шахам у міському клубі «Спартак» був Л.М. Роговцев. Тренером по шахам в будинку дитячої та юнацької творчості був Л.В. Навроцький. В Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Г. Тичини заняття з шахів проводив Попов В.М. Під його керівництвом команда постійно займала призові місця в обласних змаганнях із шахів.

Тренер-викладач Побережець В.І.

Напишіть відгук