Алиш

6fLgcyh2zMoУкраїнська традиційна національна боротьба на поясах – силовий вид спорту, який об’єднує різноманітні види національних єдиноборств.

Вчені та археологи знайшли малюнки в єгипетських пірамідах, на яких зображені фрагменти давньоєгипетської боротьби, яка схожа на сучасну вільну, тому боротьба вважається одним із найдревніших видів спорту. Заняття боротьбою – улюблена розвага людей, які живуть прадавніми традиціями свого народу.

IMG_0455Боротьба на поясах була розповсюджена переважно на півдні Росії, Південному Уралі, Поволжі, а також серед наших предків – козаків. У середні віки боротьба була типовим елементом військово-фізичної підготовки кочівників. Під час змагань з поясної боротьби вчились тому, щоб у разі потреби стягнути руками ворога з сідла. У деяких тюрських народів і сьогодні існують змагання беззбройних вершників, де переможцем визнається той, хто першим скине суперника з сідла.

Види боротьби схожі у різних народів на різних континентах і мають тільки незначні відмінності, які зумовлені місцевими особливостями. Напевно останнє й дало поштовх до утворення Міжнародної федерації боротьби на поясах «Алиш» (IFWBA). Із зростанням зацікавленості до національних видів боротьби з використанням поясу, вона переросла в міжнародний рух зі створення правил, які об’єднують національну боротьбу багатьох країн світу та визнається Міжнародною федерацією аматорських видів єдиноборств (FILA).

IMG_0420

IMG_0436

IMG_0449Сучасний Алиш є вертикальним видом боротьби. На офіційних змаганнях учасники одягнені в єдину форму, яка складається з куртки синього чи зеленого кольору та білих штанів. Поверх куртки пов’язується пояс, за який супротивники мають постійно тримати один одного.

Від інших видів боротьби на поясах алиш відрізняється способом тримання пояса. Перед захватом борці повинні обгорнути пояси один одного навколо своїх зап’ястків. Існують два стилі, в яких дозволяється чи забороняється проведення прийомів ногами. Останній є менш популярним, більшість змагань проводиться у першому зі стилів, який ще називають «вільним».

Правила досить прості: суперники хапають один одного за пояси та намагаються зробити кидок супротивника на спину. Дозволяється проводити кидки, підніжки, підсікання, звалювання та активні накриття з положення «стійка при захваті двома руками за пояс супротивника». За кидки нараховуються бали від 1 до 6, залежно від того, як саме супротивник падає на мат. Перший із учасників, який набере 6 балів, стає переможцем. У зміст боротьби на поясах входить проведення прийомів зі стійки (крім переводів) з захопленням на пояс. Мета – кинути, звалити на килим або накрити суперника. Дозволяється проводити прийоми ногами. Прийом виконується з падінням борця, який проводить прийом. Після його проведення, сутичка зупиняється і прийом оцінюється. Якщо не була присуджена чиста перемога, сутичка поновлюється в центрі килима з вихідного положення. Правила боротьби нічиєї не передбачають.

Початкове положення – в стійці (обличчям до обличчя) обопільне захоплення двома руками за пояс (хватом зверху) на спині суперника. При цьому права рука проходить під лівою, а ліва – поверх правої руки суперника. Кисті рук просунуті під пояс суперника, захоплений із зовнішнього боку. Розмір пояса при його зав’язуванні визначається на рівні грудей, між поясом і грудьми  простір у два кулаки.

pY5b2lw8nkw1Збірна університету з доцентом інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; Майстром спорту СССР із самбо та дзюдо; Заслуженим тренером України; президентом федерації традиційних видів єдиноборств України – Лахно Дмитром Миколайовичом.

Залишити відповідь